Натуралізація обміну прискорює інфляційне знецінення грошей, оскільки звужується матеріальна основа їх обігу, а також спричинює розрив традиційних господарських зв’язків, уповільнює товарооборот та викликає додаткові витрати обігу. Серйозні загрози для національної економіки, що створює інфляція, мають як внутрішній, так i зовнішній прояв. У разі інфляції витрат країни, економіка яких залежить від зовнішньої торгівлі http://www.odp.org/World/Ukrainian/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D2%91%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2/%D0%91%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8 перш за все промисловими, легкозамінюваними товарами, можуть втратити експортні ринки, якщо ціни та витрати в цих країнах зростають швидше, ніж в інших країнах. Таким чином, проблема стабілізації цін тісно пов’язана з питаннями збереження конкурентоспроможності держави на зовнішніх ринках. У таких умовах населення чекає від держави не стільки компенсації знецінених доходів, скільки приборкання самої інфляції.
Галопуюча інфляція, при якій характерний ріст цін від 20% до 200% на рік, є вже серйозною напругою для економіки, хоча зростання цін ще не важко передбачити і включити в параметри угод і контрактів. Для оцінки та вимірювання інфляції використовують показник індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін (ІСЦ) вимірює співвідношення між купівельною ціною певного набору споживчих товарів та послуг (“ринкова кошик”) для даного періоду з сукупною ціною ідентичної і подібної групи товарів і послуг в базовому періоді . 3.Отсутствіе чистого вільного ринку і конкуренції як його частини. Олігополіст, прагнучи підтримати високий рівень цін, зацікавлений у створенні дефіциту (скороченні виробництва і пропозиції товарів). Сучасну інфляцію в Росії не можна розглядати без урахування специфічності планово-розподільчої системи господарювання, без урахування політичних та економічних процесів, що відбулися за останні роки. У зв’язку з цим необхідно виділити причини інфляційних процесів в дореформених умовах і причини, які погіршили інфляцію при переході до ринкових відносин і викликали гіперінфляцію.
Поняття інфляції. Інфляція і процентні ставки. Ефект Фішера. Соціально-економічні наслідки інфляції
Але вони можуть також відбуватись за умов падіння виробництва, тобто в умовах стагфляції (одночасно відбувається підвищення рівня інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва). Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення. Засоби, що допомогли іншим країнам вийти із кризи і подолати інфляцію, мабуть, повинні по-іншому використатися стосовно до конкретної ситуації.
Зростання цін на продовольство при великій частці витрат на нього в прибутку населення призводить до зростання прибутку, забезпеченого лише iнфляційною емiсiєю. Гiперiнфляція наступає саме тоді, коли в умовах спаду виробництва допускається вільне зростання цін на продовольство. Тому не виправданим є підхід до приватизації в сільському господарстві, як до засобу виходу із кризи без рішення проблем бездефіцитного бюджету, конверсiї, структурної перебудови, ліквiдностi грошей і т. По-друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки.
Стратегія «вб’ють цих, призвемо нових» працює недовго
Таким чином, глибинні причини інфляції знаходяться як в сфері обігу, так і в сфері виробництва, і дуже часто обумовлюються економічними і політичними відносинами в країні. За цих умов владні органи одночасно з політикою, спрямованою на обвальну лібералізацію цін, здійснювали і продовжують здійснювати заходи щодо всілякого стримування зростання заробітної плати працівників державного сектора економіки. Це призвело до того, що купівельна спроможність середньої заробітної плати відносно рівня 1990 року, знизилася за зазначений період майже у 4 рази.
Ціни на картоплю лише за чотири тижні злетіли у півтора раза, що, на думку експертів, зумовлено відсутністю сховищ та, відповідно, скороченням пропозиції у місцевих господарствах. Заборгованість з виплати заробітньої плати має багато інших негативних соціальних наслідків. Глобальна тривала затримка виплати заробітньої плати призводить до значного зниження рівня життя населення (половина сімей уже не може сплачувати за житло та комунальні послуги, третина потребує житлової дотації. Заборгованість з виплати заробітньої плати знижує платоспроможний попит, що, в свою чергу, призводить до спаду обсягів виробництва продукції і затоварювання складів підприємств і баз. В останні роки інфляційна хвиля проявилась передусім в електроенергетиці. Ціни в травні виросли на 16.6%, а потім в червні вони підвишились на 30.1%. Вересень закінчився підвищенням цін на 40,9% у харчовій галузі.
Чому виникає інфляція – основні причини
По мірі проходження різних фаз циклу (особливо в його «класичній» формі характерній для ХІХ – початку ХХ століття) буде мінятися і динаміка цін. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням в фазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Підвищення продуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести до зниження цін. Інша справа – якщо підвищення продуктивності праці супроводжується випереджуючим це підвищення ростом заробітної плати. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін.
Хоч номінальний обсяг укладень зростав, ефективність падала, і реальний приріст капіталу знижувався. Зі зростанням цін реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на чорний день, зменшується. Так, під час війн держави часто випускали велику кількість незабезпечених паперових грошей для покриття військових видатків. 2024 рік може стати знаменним ще в одному аспекті – не виключено, що в Україні знову почнуть літати літаки, причому не військові, а цивільні.