Метою створення Платформи є об’єднання зусиль українських учених різних хвиль міграції для відбудови та розвитку України, а також їхня інтеграція до світової наукової спільноти. Над концепцією платформи працювали представники Офісу підтримки вченого Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Міністерство освіти і науки України, ГО «Інноваційний університет». Технічна підтримка здійснювалася викладачами та студентами Массачусетського технологічного інституту (США).
Важливим напрямом діяльності Інституту було збирання видань перших пореволюційних років (книжок, журналів, листівок, афіш), чимало з яких невдовзі стали раритетами. Користуючись правом безмитного одержання літератури з-за кордону та активно співпрацюючи із зарубіжними книгознавчими, бібліофільськими осередками, УНІК отримував, крім книгознавчих видань, українські друки з емігрантських культурних центрів. Завдяки цьому його збірка україніки швидко стала неперевершеною за історико-культурною цінністю та повнотою колекцією українського друку (за даними на 1926 р. в її фонді налічувалось 40 тис. книг, 3 тис. назв періодичних видань, близько 25 тис. прокламацій і афіш). Унікальними за своїм складом, доступними для всіх науковців були також спеціалізована книгознавча бібліотека УНІКу і систематизована колекція статей із періодичних видань. Крім того, УНІК спочатку орендував у Державному видавництві України, а згодом придбав з метою одержання прибутку комерційну бібліотеку «загального вжитку», яка мала постійне приміщення по вул.
Наслідки теоретичних досліджень вченого у галузі вивчення та розробки заходів і досвід організації боротьби з епідеміями заразних хвороб лягли в основу радянської системи охорони здоров’я. Оприлюднення результатів досліджень у вигляді бібліометричного портрета — це своєрідний звіт фахівця суспільству за надану можливість займатися науковою діяльністю. Тому створення таких портретів слід розглядати як обов’язок вченого. Зазначимо, що науковці МОН, МОЗ, НАН і НАПН України приділяють цьому питанню належну увагу, вчені ж аграрної, медичної і правової академій поки що пасивно ставляться до представлення свого доробку Інтернет-спільноті (вони створили менше 20 бібліометричних портретів). Інституційний репозиторій Київського університету імені Бориса Грінченка Базується на системі EPrints 3розробленої в Школі електроніки і комп’ютерних наук при Саутгемптонському університеті. Подальша інформація і розробники системи.
Організація науки в Україні[ред. | ред. код]
Поглиблення наукової взаємодії академій та закладів вищої освіти шляхом утворення наукових колективів, установ, спеціалізованих кафедр подвійного підпорядкування. Стрішенець Н. Який краще відкрити бізнес у Польщі Бібліографічна діяльність Ю. Меженка на чолі Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) // Стрішенець Н. Бібліографічна спадщина Юрія Меженка / НАН України, Нац.
Наукові дослідження в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в XVII–XVIII століттях зі створенням і розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, де, однак, розвивалися переважно гуманітарні науки під домінантним впливом релігії. Значного розвитку наука в Україні набула в XIX столітті, коли було засновано Харківський , Київський і Одеський університети, які стали науковими центрами України і до викладання в яких залучалися іноземні науковці, що дозволило створити власні наукові школи високого рівня. Визначальним у розвитку української науки стало створення у 1918 році Української академії наук (згодом ВУАН, АН УРСР і нарешті НАН України) і подальше заснування низки наукових установ у її складі. Нестор-літописецьНайбільшого розвитку освіта в Київській Русі набула за часів правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Володимир значно розширив межі держави та здійснив реформування місцевого управління, унаслідок чого вся повнота виконавчої, законодавчої, судової та військової влади зосередилася у руках великого князя. Активний розвиток освіти і науки почався після хрещення Русі. Першу школу в Києві заснував князь Володимир.
Попри численні заклики реформувати структуру науки в державі, таких реформ майже не відбувається. Низка провідних науковців заперечує необхідність суттєвих структурних змін.. Так, у 2015 році академік НАН України Вадим Локтєв написав відкритого листа президенту України Петру Порошенкові, у якому аргументував актуальність наявної в Україні структури наукових інституцій. Також оглядачі ставлять під сумнів здатність і бажання органів влади до проведення реформ у науковій галузі. Україна входить до вісімки країн світу, які спроможні забезпечити повний цикл проектування та виробництва авіакосмічної техніки, до п’ятірки країн світу з повним циклом виробництва танків та до десятки найбільших суднобудівних країн світу. В Україні розвинуті також інші високотехнологічні галузі промисловості, зокрема виробництво важкого машинобудування, енергетичного устаткування, приладобудування. Під час підготовки видання використана документальна база та довідково-пошуковий апарат Національної бібліотеки України імені В.
Освіта
“Бібліометрика української науки” — проект, який розвивається за безпосередньої участі наукової спільноти. Віддзеркалення інтелектуального потенціалу вітчизняного дослідницького середовища забезпечується в цьому проекті інтернет-візитівками вчених — бібліометричними портретами. Подальший розвиток робіт забезпечуватиме активізація створення цих візитівок, оскільки оприлюднення результатів досліджень учених в Інтернеті сьогодні розглядається як невід’ємний елемент їхньої професійної діяльності. За таких умов “Бібліометрика української науки” стане загальнодержавною системою моніторингу та відстеження тенденцій розвитку вітчизняної науки, джерельною базою для отримання даних при експертному оцінюванні результативності науковців і дослідницьких колективів. Створена фахівцями Національної бібліотеки України імені В. Вернадського інформаційно-аналітична система “Бібліометрика української науки” дає можливість отримати таку інформацію.
У 1994 Академія наук України отримала статус національної і була перейменована на Національну академію наук України. Станом на 2020 до структури НАН України входило понад 170 інститутів та інших наукових установ (обсерваторій, ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв тощо), де працювало близько 15 тис. Структурно Академія включає 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук). Наукова школа (рос. научная школа, англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f, Richtung f) — форма організації колективної наукової праці співробітників НДІ, ВНЗ, наукового центру тощо під керівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого. Характеризується єдиною дослідною програмою, спільністю наукових поглядів і стилю наукової діяльності в конкретній галузі. Лідер є автором програмної концепції — основи для вирішення наукових задач.
ред. код]
До складу НАН входять наукові інститути з відповідних галузей, є територіальні відділення (Донецьке, Західне, Південне та ін.) і територіальні філіали. Попри те, що в новому законі залишилась норма, згідно з якою держава має виділяти на науку не менше 1,7 % ВВП, реально закладені видатки державного бюджету складали лише 0,16 % очікуваного ВВП. При цьому, зменшуючи видатки на науку, уряд вимагав збільшення рівня заробітної плати, що змушувало наукові установи скорочувати робочі дні та звільняти науковців, щоб вкластися в постанови уряду. Протягом усіх років незалежності спостерігався відтік науковців з України.